той

той
I того́, ч., та, тіє́ї, рідко то́ї, заст. ті́ї, ж., те, того́, с.; мн. ті, тих; займ.
1) вказ. Указує на щось, більш віддалене у просторі, ніж інше подібне (перев. парне); прот. цей (у 1 знач.). || Указує на відрізок часу, який передував безпосередньо такому самому відрізку, моменту або настане після нього.
2) вказ., також у сполуч. із част. он, ось. Указує на який-небудь предмет, якусь особу (перев. супроводжується вказівним жестом), що їх вирізняють з-поміж інших; не будь-який (будь-яка), а саме даний (дана), що на нього (неї) вказує мовець; про який (яку) йдеться; цей (у 2 знач.).
3) вказ. Указує на предмет, особу, явище і т. ін., які були названі у попередньому викладі, про які вже йшлося раніше. || у знач. ім. той, того́, ч.; та, тіє́ї, ж.; те, того́, с.; ті, тих, мн. Уживається замість предмета, особи, які були названі в попередньому викладі, про які вже йшлося раніше. || у знач. ім. той, того́, ч.; та, тіє́ї, ж.; те, того́, с.; ті, тих, мн. Уживається замість когось останнього з названих у попередньому викладі й відповідає за знач. особ. займ. 3 особи він, вона, вони. || у знач. ім. той, того́, ч.; та, тіє́ї, ж.; те, того́, с.; ті, тих, мн. Уживається при переліченні або зіставленні названих раніше осіб, предметів і т. ін.
4) вказ. Уживається для вказівки на один предмет, одну особу і т. ін. із двох або кількох подібних, з ряду однорідних, коли їх перелічують або зіставляють. || у знач. ім. той, того́, ч.; та, тіє́ї, ж.; те, того́, с.; ті, тих, мн. Узагальнено вказує на предмет, особу, явище (без попередньої згадки про них) при переліченні або зіставленні в якійсь площині. || у знач. ім. те, того́, с. У сполуч. зі сл. все вказує на перелічувані предмети, виконуючи функцію узагальнюючого слова.
5) вказ., у знач. ім. те, того́, с. Уживається для вказівки на що-небудь висловлене раніше, на якісь факти, обставини, припущення і т. ін. || у сполуч. зі сл. ж, саме. Указує на тотожність чого-небудь з чимсь висловленим, повідомленим раніше.
••

До то́го [ж] — з наявністю додаткових ознак, дій, заходів і т. ін.; крім того.

На те ... — уживається при поясненні, мотивуванні чого-небудь.

Не без то́го [, щоб] — уживається для висловлення певної згоди в чомусь у знач. так, можливо, може статися.

Не до то́го кому — хтось не має часу, можливості думати про кого-, що-небудь, приділяти увагу кому-, чому-небудь і т. ін.

Не те що (щоб) ..., [а] — а) уживається для заперечення якогось припущення перед викладом справжніх фактів, обставин тощо; б) для заперечення тотожності чого-небудь з чимсь у знач.: не такий (так), як.

Ні з то́го ні з сьо́го — без будь-якої причини, без жодного приводу або несподівано.

Ні се ні те ; Ні те ні се — щось невиразне, неясне, не зовсім зрозуміле; хтось, щось не має виразних ознак, особливостей.

Ті́льки й того́, що ... — указує на що-небудь незначне, обмежене, яким хтось користується, володіє.

Що [ж] з то́го? — звичайно риторичне запитання, близьке за знач. до висловів: нічого не вдієш, все одно; чи має це значення?

[Та] як на те , у знач. вставн. сл. — а) якраз, до речі; б) недоречно, як на зло, як навмисно.

6) Уживається в головному реченні за наявності співвідносного сполучного сл. у підрядному, вказуючи на ознаку, за якою хто-, що-небудь вирізняється із загалу подібних і яка розкривається у підрядному. || Уживається в складі співвідносного словосполучення чим ..., тим, указуючи на залежність якогось явища, якоїсь дії тощо від чого-небудь, на більший ступінь виявлення ознаки у другій частині речення. || у знач. ім. той, того́, ч.; та, тіє́ї, ж.; те, того́, с.; ті, тих, мн. Уживається в головному реченні за наявності співвідносного сполучного сл. у підрядному, вказуючи на особу, що вирізняється із загалу інших з якоїсь причини, за якоюсь ознакою, розкритою у підрядному реченні. || у знач. ім. те, рідко те́є, того́, с. Уживається в головному реченні за наявності співвідносного сполучного сл. у підрядному, вказуючи на предмет, дію, явище і т. ін., які пояснюються у підрядному.
7) означ., перев. із запереч. част. не. Такий, як треба, як має бути. || Такий, як звичайно, до якого звикли; такий, як раніше, як завжди. || Який не змінився, залишився незмінним. || у знач. ім. те, того́, с. Про що-небудь небажане, непотрібне, не таке, як хотілось би.
8) означ., а також у сполуч. той же, той [же] самий, та (те) ж, та [ж] сама, те [ж] саме. Який вже був, мав місце, згадувався, зустрічався раніше. || Не будь-який, не якийсь інший, а саме цей.
9) означ. Уживається для підкреслення емоційного ставлення до осіб, предметів, явищ і т. ін.
10) Уживається як складова частина складених спол. унаслідок того, що; для того, щоб; з тим, щоб; з того часу, як; мало того, що; між тим, як; незважаючи на те, що; перед тим, як; після того, як; заст. тим, що; у той час, як і т. ін. || Уживається у складі словосполучень, перев. вставних, які з'єднують різні частини висловлення.
11) той, част., розм. Уживається для заповнення паузи в разі запинки у мові, за наявності труднощів у доборі слова, а також замість якого-небудь слова або словосполучення; того (див. того 2)). || Уживається як евфемізм при повідомленні про що-небудь. || у знач. присудка. Уживається перев. на позначення негативних дій, властивостей, стану тощо; поганий, посередній, не дуже добрий і т. ін.

II то́я, ч.
Мініатюрні собаки вагою до 5 кг (напр. той-тер'єр).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужен реферат?
Синонимы:

Полезное


Смотреть что такое "той" в других словарях:

  • той — той, т оя …   Русский орфографический словарь

  • той — той/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • ТОЙ — мест., указ., церк., малорос. та, то; тот, вон тот, оный, он. Той твою блюсти будет главу. Быт. Той одно несет, той свое. вор. кур. Той, тая, тое. мн. теи и тее, говорят в юго зап. пск. и твер. | Той, тамб. либо, или, ли. Той пойти, той нет? Той… …   Толковый словарь Даля

  • ТОЙ — мест., указ., церк., малорос. та, то; тот, вон тот, оный, он. Той твою блюсти будет главу. Быт. Той одно несет, той свое. вор. кур. Той, тая, тое. мн. теи и тее, говорят в юго зап. пск. и твер. | Той, тамб. либо, или, ли. Той пойти, той нет? Той… …   Толковый словарь Даля

  • ТОЙ — [тюркск.] у народов Средней Азии: праздник (свадьба, обрезание и пр.), сопровождающийся пиршеством, народными развлечениями и др. Словарь иностранных слов. Комлев Н.Г., 2006. той (тюрк. у народов Ср. Азии и Юж. Cибири празднество, сопровождаемое… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • той — ТОЙ. род., дат., твор. и предл. ед. от та. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • той — пирушка, праздник Словарь русских синонимов. той сущ., кол во синонимов: 4 • пирушка (28) • праздник …   Словарь синонимов

  • Той — м. Празднество, сопровождаемое пением, танцами, пиршеством (у народов Средней Азии). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • той — займенник …   Орфографічний словник української мови

  • той — I [تاي] курраи асп, аспи ҷавон II [تاي] бори баста; той бастан молеро ба таври хоса бастан (мас., пахтаи тозашуда); той той тойҳои зиёди як навъи мол …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

Книги

Другие книги по запросу «той» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»